Krztusiec to bakteryjna choroba zakaźna, groźna dla organizmu człowieka. Na szczęście istnieje bezpłatne szczepienie, które znajduje się w Programie Szczepień Ochronnych (PSO). Szczepienie przeciw krztuścowi jest obowiązkowe i podaje się je w kilku dawkach dziecku między 6 tygodniem a 2 rokiem życia, w jednym pakiecie ze szczepionką przeciw tężcowi i błonicy. Czym objawia się krztusiec i dlaczego warto się zaszczepić?
Pamiętaj:
- Krztusiec jest najbardziej niebezpieczny dla nieuodpornionych niemowląt i małych dzieci,
- Odporność poszczepienna zmniejsza się z upływem czasu, dlatego konieczne są dawki przypominające szczepionki,
- Szczepienia kobiet w ciąży, osób z ich otoczenia oraz pracowników oddziałów pediatrycznych zmniejszają ryzyko zachorowania niemowląt.
Krztusiec jest ostrą zakaźną chorobą układu oddechowego wywoływaną przez bakterie, tzw. pałeczki krztuśca. Nasilenie objawów krztuśca zależy od wieku chorego i stanu uodpornienia, przy czym najbardziej typowe, a jednocześnie niebezpieczne objawy krztuśca występują u nieuodpornionych niemowląt i małych dzieci, a najmniej typowe, łagodne – u młodzieży i osób dorosłych.
Do zakażenia dochodzi drogą kropelkową. W pierwszych tygodniach choroby objawy krztuśca są podobne do przeziębienia, tj. suchy kaszel, katar, stany podgorączkowe, zapalenie gardła. Następnie pojawiają się typowe i przedłużające się napady uciążliwego długotrwałego kaszlu, który często kończy się głośnym wdechem (zwanym pianiem), wymiotami lub bezdechem. Sam kaszel o różnym nasileniu może utrzymywać się wiele tygodni. Krztusiec u niemowląt i noworodków związany jest z ryzykiem wystąpienia powikłań, tj. zapalenie płuc, bezdech, drgawki, encefalopatia. Powikłania u nastolatków i dorosłych, tj. nietrzymanie moczu, złamania żeber, zapalenia płuc, drgawki występują rzadziej.
Przed wprowadzeniem masowych szczepień, krztusiec był częstą przyczyną zgonów u dzieci poniżej 1 roku życia. Od połowy lat 90-tych, także w krajach stosujących masowe szczepienia, obserwuje się wzrost zachorowań na tę chorobę, szczególnie u starszych dzieci oraz dorosłych. Obecnie w Polsce każdego roku rejestruje się około 2000–4000 zachorowań na krztusiec.
O szczepionce
By zapobiegać krztuścowi podaje się szczepionkę DTP (przeciwko błonicy, tężcowi i krztuścowi). Szczepionka przeciw krztuścowi należy do szczepień obowiązkowych dla dzieci i nastolatków. Ponieważ z upływem czasu obserwujemy obniżenie odpowiedzi odpornościowej, schemat szczepienia obejmuje podawanie kolejnych dawek szczepionki dzieciom w 2, 3-4, 5, 16 -18 miesiącu życia oraz w 6 roku życia. W celu utrzymania odporności przeciw krztuścowi zalecane jest również szczepienie przypominające w 19 roku życia oraz dla osób dorosłych co 10 lat.
Czas ochrony po zaszczepieniu dzieci szczepionką pełnokomórkową wynosi ok. 10-12 lat, a szczepionką bezkomórkową ok. 5 lat. Ryzyko związane ze szczepieniem przeciw krztuścowi wiąże się z występowaniem miejscowych niepożądanych odczynów poszczepiennych (ból, zaczerwienienie, obrzęk w miejscu wkłucia) oraz ogólnych (gorączka i drażliwość).
Żródło: szczepienia.pzh.gov.pl
___
Кашлюк – бактеріальне інфекційне захворювання, небезпечне для організму людини. На щастя, існує безкоштовна вакцинація, яка включена в Програму Захисних Щеплень (по поль. PSO). Вакцинація проти кашлюку є обов’язковою і вводиться в кількох дозах дитині від 6 тижнів до 2 років в одному комплекті з вакциною проти правця та дифтерії. Які симптоми має кашлюк та чому потрібно робити щеплення?
Пам’ятай:
- Кашлюк найбільш небезпечний для нещеплених немовлят і дітей раннього віку,
- Імунітет після вакцинації проти кашлюку з часом погіршується, тому рекомендується проводити повторні вакцинації,
- Вакцинація вагітних жінок, людей з їх оточення та працівників педіатричних відділень знижує ризик захворювання немовлят.
Кашлюк – це гостре інфекційне респіраторне захворювання, яке викликається бактеріями паличкового кашлюка. Вираженість симптомів кашлюку залежить від віку хворого та статусу імунізації, причому найбільш характерні та небезпечні симптоми кашлюку виникають у нещеплених немовлят та дітей раннього віку, а найменш характерні, легкі – у підлітків та дорослих.
Зараження відбувається повітряно-крапельним шляхом. У перші тижні захворювання симптоми кашлюку схожі на звичайну застуду, тобто сухий кашель, нежить, субфебрильна температура (до 38°С), фарингіт. Після цього слідують типові та тривалі напади подразливого тривалого кашлю, який часто закінчується гучним вдихом, блювання або тимчасове припинення дихальних рухів під час сну (апное). Кашель різного ступеня тяжкості може зберігатися протягом багатьох тижнів. Кашлюк у немовлят і новонароджених пов’язаний з ризиком розвитку ускладнень таких як пневмонія, апное, судоми, енцефалопатія. Рідше зустрічаються ускладнення у підлітків і дорослих, такі як нетримання сечі, переломи ребер, пневмонія, судоми.
До запровадження масової вакцинації кашлюк був поширеною причиною смерті дітей віком до 1 року. З середини 1990-х років також у країнах, які використовують масову вакцинацію спостерігається зростання захворюваності на кашлюк, особливо у дітей старшого віку та дорослих. Зараз у Польщі щорічно реєструється приблизно 2000-4000 випадків кашлюку.
Про вакцину:
Для профілактики кашлюку використовують адсорбовану коклюшно-дифтерійно-правцеву вакцину. Вакцина проти кашлюку є обов’язковим щепленням для дітей і підлітків. Оскільки ми спостерігаємо зниження імунної системи проти коклюшу з часом, схема щеплень передбачає введення наступних доз вакцини дітям у віці 2, 3-4, 5, 16-18 місяців і в 6 років. Для підтримки імунітету проти кашлюку також рекомендована повторна вакцинація у віці 19 років, а дорослим – кожні 10 років.
Тривалість захисту дітей після щеплення цільноклітинною вакциною становить близько 10-12 років, а безклітинною вакциною – близько 5 років. Ризик з вакцинацією проти кашлюку пов’язаний з появою місцевих поствакцинальних побічних реакцій (біль, почервоніння, припухлість у місці ін’єкції) і загальних (підвищення температури та дратівливість).
Джерело інформації: szczepienia.pzh.gov.pl
